Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заколисувати — заколисати (колишучи, присипляти дитину), заколихувати, заколихати, приколисувати, приколисати, приколихувати, приколихати, у[в]колисувати, у[в]колисати Пор. присипляти … Словник синонімів української мови
заколисувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заколисувати — сую, суєш, Пр. Колишучи, примушувати заснути (дитину) … Словник лемківскої говірки
заколисати — див. заколисувати … Український тлумачний словник
заколисуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до заколисувати … Український тлумачний словник
заколисування — я, с. Дія за знач. заколисувати … Український тлумачний словник
заколисуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до заколисувати … Український тлумачний словник
заколихувати — ую, уєш, недок., заколиха/ти, заколишу/, заколи/шеш і рідко заколиха/ю, заколиха/єш, док., перех. Те саме, що заколисувати … Український тлумачний словник
заношувати — ую, уєш, недок., заноси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех. 1) Довго носячи, робити брудним, несвіжим (одяг). 2) розм. Носячи на руках, заколисувати (дитину) … Український тлумачний словник
приколисувати — ую, уєш, недок., приколиса/ти, приколишу/, приколи/шеш і рідко приколиса/ю, приколиса/єш і приколиха/ти, приколишу/, приколи/шеш і рідко приколиха/ю, приколиха/єш, док., перех. Те саме, що заколисувати … Український тлумачний словник
